Арочні двері міжкімнатні

Двері міжкімнатні в класичному стилі

Про що розкажуть дерев’яні арочні двері, в які заходив видатний історик України – М. С. Грушевський

    Будинок учителя у м. Києві –  це пам’ятник архітектури. Білокам’яний, з високими сходами, стрункими колонами та чотирьохстулчастими дверми, знизу латунню окованими. А ще двері оздоблені 16  багатокутними склянками та латунними ручками. Народне повір’я запевняє, що речі зберігають частку біополя, частку енергетики людини, яка до них доторкувалась. Повіримо. І в цьому зв’язку згадаємо видатного історика України М.С. Грушевського, який тривалий час  заходив у ці дерев'яні двері міжкімнатні. 

        Саме в цьому будинку з 4 (17).03.1917 р. по 29.04.1918 р. діяла Українська Центральна Рада. Це був перший представницький орган незалежної України. Після Лютневої революції 1917 р. М.С. Грушевському було дозволено повернутися в Україну (у 1915 р. він був заарештований  у Києві та  засуджений до сибірського заслання). Повернувшись до Києва, він очолив Українську Центральну Раду, проводив напружену боротьбу за найширшу політичну і національно-культурну автономію України в складі  Росії. Тимчасовий уряд так і не автономії Країни. Але у жовтні 1917 р. більшовиками під керівництвом Л.Д. Троцького (уродженця  Херсонщини) та  Зінов’єва (уродженця Кіровоградщини). Тимчасовий уряд був повалений. Відбулась Велика жовтнева соціалістична революція. Після цієї події Центральна Рада проголосила УНР – Українську Народну Республіку у складі Росії. Її очолили М.С. Грушевський і Винниченко. Секретарем військових справ УНР був призначений С. Петлюра.

       А ще ці благословенні арочні двері міжкімнатні нагадають, що походив М.С. Грушевський з родини Грушів (пізніше Грушевських) – священників з Чигиринщини (Черкаська обл.). Його батько був професором переяславсько-полтавської та київської духовних семінарій, а дід мав прихід у с. Лісники під Києвом (село є і нині). Народився М.С. Грушевський  у 1866 р. у м. Холм. Його дитинство пройшло на Кавказі. Вищу освіту він здобув у Київському університеті св. Володимира. Під впливом професора В.Б. Антоновича були відкриті арочні двері в його майбутнє, як історика і борця за незалежну Україну.

        Життя М.С. Грушевського ознаменоване організацією наукових товариств, низки часописів, напруженою діяльнісю у підпіллі або еміграціях у зв’язку з політичною обстановкою в Україні, обранням  у 1923 р. членом Всеукраїнської Академії Наук, а у 1929 р. – дійсним членом Акдемії наук СРСР. П. Толочко стверджує, що постатей такого масштабу, як М.С. Грушевський, небагато як в українській, так і у світовій науці. Ним написано майже дві тисячі наукових праць,  у т.ч. «Історія України-Руси» в 10 томах, «Історія українського козацтва» у 2 томах.

        У 1931 р. під час кампанії боротьби з інтелігенцією в Україні дерев'яні двері в класичному стилі в рідну країну перед ним були закриті назавжди. М.С. Грушевський був заарештований, вивезений на допит спочатку до Харкова, а потім до Москви. Пізніше звинувачення з нього були зняті, але він залишався ізольованим від України. Помер (?) у 1934 р. у м. Кисловодську після незначної операції.

       По праву М.С. Грушевський увічнений у скульптурі, встановленій у м. Києві поряд з будинком, у якому діяла очолювана ним Українська Центральна Рада.      Здається, що навіть від погляду на двері, які багаторазово відчиняв  М.С. Грушевський, оживають сторінки написаної ним історії України.

          Використана  література:

                   П. Толочко. Перший історик України-Руси // Київська старовина, 1992, №2. с.2–9.